- безвідривний
- -а, -е.Який відбувається безперервно, постійно; безперервний, постійний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безвідривний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвідривність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідривний … Український тлумачний словник
безвідривно — Присл. до безвідривний … Український тлумачний словник
легатисимо — незм. і невідм., с., муз. Безвідривний, плавний перехід одного звука в інший, більш плавний, ніж легато … Український тлумачний словник